Леся була музично обдарованою. Вона швидко переймала народні пісні, співали, записувала їх. З захопленням вишивала, малювала. А в домашніх театральних виставах вона і виконувала, і режисер, і декоратор. Прислів'я, приказки, загадки чарували Лесю. Їй легко давалися німецька й французька мови. Пізніше Леся вивчить грецьку і латинську, зможе спілкуватися англійською та італійською, глибоко зацікавиться європейською літературою, стародавньою і новою історією. перекладатиме українською мовою твори А. Міцкевича. Г. Гейне, В. Гюго, писатиме наукові статті. У Лесі було двоє братів - Михайло і Микола і три сестри - Ольга, Оксана, Ізидора. Діти жили дружно. На розвиток Лесі особливо впливали стосунки із старшим на два роки братом Михайлом. Спільні інтереси, ігри, розваги, захоплення так їх єднали, що малими їх називали одним ім'ям Мишелосією. Всюди і завжди вони були разом. Для менших Леся були і вихователькою, і наставником, і вчителькою.
Дівчинка росла наполегливою. До всього їй хотілося дійти самій. Відчути чари нічного лісу - і вона крадькома йшла у ліс. Проникнути у таємниці Луцького замку, поблизу якого жили,- і вона збирає про нього перекази.
Дуже любила Леся бувати на ярмарках, спостерігати народні свята й весілля. Взимку 1881 р. на святі Водохрещі Леся застудилася. З цього часу й починається її тяжка, виснажлива боротьба з хворобою. Коли Лесі було 1З років, у неї назбиралося вже кілька віршів, і мати, порадившись з дочкою, добирає їй псевдонім Українка і публікує в журналі вірш "Конвалія". Відтоді і пішли по всьому світі прекрасні поезії, підписані цим гордим, ніжним і красивим ім'ям - Леся Українка. Чому Українки? Та тому, що в сім'ї панували українські звичаї. Леся вже знала, що українському слову доводиться боротися за виживання - діє циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва. який не дозволяв друкувати українською мовою навчальні та науково-популярні книги. Діє саком: царський указ про заборону ввозити з-за кордону в Україну українські книги, ставити українські п'єси. Псевдонім Українка був своєрідним викликом існуючим порядкам, утвердженням права на функціонування рідної мови в рідному краї.
Воля, рівність, братерство для поетеси - "три величні золоті зорі", і до кінця свого життя вони шукатиме до них шляхів. Та передусім вболівала вона вболівала за свій "занапащений край", що перебував під гнітом царського самодержавства. Може, тому й обрала собі взірцем для наслідування образа Прометея. Спартака, Жанни Д' Арк, Кармелюка.

<<< Повернення на початок матеріалу
<<< Повернутися до головної сторінки